Детектор валют-підробка не пройде!

Історія грошей дуже цікава; дуже цікавою та довгою є також історія боротьби з підробкою грошей. Власне, фальшивомонетники з'явилися відразу після появи грошей – можна знайти згадки про цю найдавнішу професію в Стародавній Русі, у Стародавній Греції та Римі. Саме їхня наявність змушує офіційних емітентів грошей постійно вигадувати нові способи захисту – фарбу, особливі види друку, неповторні склади паперу. З методів, що активно використовуються в наш час, варто назвати водяні знаки, кольорові волокна паперу, УФ-захист, рельєфність, просторовий друк (в товщі паперу), мікродрук, магнітні засоби захисту.

Детектори валют у умовах виникли цілком закономірно, у розвитку техніки. Різні пристрої визначають різні особливості банкнот; тільки найдорожчі моделі можуть перевірити банкноту за всіма її відмінними параметрами, бюджетні моделі визначають фальшиві банкноти за однією або декількома окремими ознаками.

Найбільш прості та звичні – ультрафіолетові детектори, визначають здатність банкнот (точніше, окремих ділянок) світитися в ультрафіолетовому світлі. Процес визначення не потребує багато часу; зокрема, і з цієї причини переносні особисті моделі перевіряють банкноти саме з цієї характерної ознаки. Існують також і автоматичні детектори валют .

Проте, підробки (особливо останнім часом) стають дедалі якіснішими – і слід перевіряти за кількома факторами, за необхідності високоточного визначення фальшивих банкнот. Відповідно, вже необхідністю у деяких галузях є точніші детектори; простими і одночасно важко підроблюваним параметрами вважаються інфрачервоні мітки, магнітні властивості банкнот.

У банківській сфері часто використовують кілька рівнів перевірки – від простих (УФ-детекторів) до універсальних професійних детекторів, часто поєднаних з підрахунком та сортуванням банкнот.